Працюємо за новим Державним стандартом

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спроту України №17-22, 2012 р.).

Нвий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:

• забезпечує створення єдиного освітнього простору;
• посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;
• забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;
• приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;
• створює умови для диференційованого навчання тощо.
Позитивними ознаками Стандарту є те, що:
• в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;
• задекларовано перехід до компетентісного підходу до формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;
•збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;
• проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.
1. Модернізація змісту освіти.

2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків в 1 класі

Особливості структури і способів організації навчальної діяльності шестилітніх першокласників на уроці зумовлені:
Скороченням тривалості уроку до 35 хв.;
Широким використанням ігрових форм навчання;
Проведенням протягом уроку 1-2 динамічних вправ або розвантажувальних пауз (разом до 5-6 хв. уроку);
Відсутністю домашніх завдань;
Використанням у процесі контролю й оцінювання змістовних, стимулюючих оцінних суджень.

Поради щодо заощадження часу:
 кожний урок обов’язково розпочинати одразу після дзвінка;
 майже всі записи на дошці робити заздалегідь;
 навчальне обладнання має бути "під рукою”;
 запитання до класу ставити однозначно, конкретно, не провокувати дітей на перепитування, емоції, вигуки;
 звести до мінімуму зауваження, що стосуються порушень дисципліни;
 уникати багатослівних інструкцій щодо наступної роботи, не повторювати їх;
 проведення дидактичних ігор ретельно продумувати, щоб не було потреби уточнювати правила і пояснювати особливості використання реквізиту.

Логіка процесу засвоєння нових знань шестирічними дітьми на різних уроках зберігає таку послідовність:
 сприймання деяких фактів (ознак, властивостей предметів, явищ, об’єктів);
 спостереження, аналіз і виділення з допомогою вчителя істотних, повторюваних ознак, їх усвідомлення через різноманітні вправи;
 первинне, елементарне узагальнення, яке може бути у формі уявлення, поняття, зразка висловлювання, міркування, способу дії;
Відповідно і в структурі уроку основні його етапи це – повторення, підготовка до засвоєння нового матеріалу, робота над новим матеріалом, первинне закріплення, висновок з уроку.
Назва етапів уроку Характеристика
Організаційний мобілізуючий виступ Тривалість 0,5 хв.
Повторення Тривалість 4-5 хв.
Проводиться цілеспрямована підготовка до вивчення нової теми. Чим більше уроків з певної теми. Тим частіше слід включати в урок короткочасне пригадування (1,5 – 2 хв.) саме тих знань, умінь і навичок, які винесено для контролю на кінець теми.
Робота над новим матеріалом Тривалість 18-20 хв.
Пояснення вчителя слід поєднувати з практичною діяльністю учнів; вводити короткочасні (2-3 хв.) самостійні роботи практичною роботи практичного характеру з наданням можливості звертатися до зразка, унаочнення. Виконанню самостійних завдань мають передувати чітка інструкція, концентрація уваги першокласників на найважливіших моментах роботи, фіксований в часі початок роботи, стимулювання темпу роботи. Формою виконання самостійних завдань може бути робота в парі і малій групі (3-4 учні). Використовувати диференційовані завдання індивідуального і групового характеру.
Підбиття підсумків Завершує структуру уроку і повинно бути розгорнутим. Доцільно розповісти план уроку, пригадати, що робили на початку уроку, які завдання виконували, чого навчилися, яке завдання сподобалося найбільше, чия відповідь запам’яталася. Рекомендуємо робити загальну виставку робіт дітей, в якій вони беруть участь за бажанням.

Домашніх завдань в 1 класі немає. Але дітям цікаві, корисні та посильні усні й практичні завдання (тільки не письмові), які мають загальнорозвивальне значення або дають змогу застосовувати щойно вивчене. Полічи, скільки в твоєму садку яблунь; розкажи вдома казку, яку ми читали на уроці; знайди предмети, в назвах яких є звук [ о ]; спостерігай, які квіти найперші зацвітуть... тощо).

Для вчителів п’ятикласників

З метою забезпечення педагогічної наступності готуватися до роботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники повинні заздалегідь. Для таких вчителів має стати нормою відвідування уроків, виховних заходів учнів-четвертокласників. При цьому варто звернути увагу на:

особливості спілкування дітей,
атмосферу уроку,
рівень підготовленості та самостійності учнів.
недопустимість перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

- темп уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал.

- навчальні програми для початкової школи, методику роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

У перші тижні початку нового навчального року класний керівник:

має допомогти учням запам'ятати імена та прізвища однокласників та прізвище ім’я по-батькові вчителів-предметників (можна використовувати візитки, таблички з ім'ям, які ставляться на парту на кожному уроці);
здійснити грамотне розсаджування дітей у класі з урахуванням їх індивідуальних особливостей, психологічної сумісності, здоров'я, побажань батьків.
познайомитися з умовами проживання дитини, взаєминами в сім'ї, здоров'ям дитини (за медичною картою дитини).

На засіданнях методичних об'єднань, класних та загальношкільних нарадах необхідно виробити єдині вимоги до учнів (дотримання єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінок).

Від класного керівника цілком залежить мікроклімат в класному колективі, багато в чому – результати навчальної діяльності. Якщо класний керівник сам має комунікативні труднощі, йому буде складно налагоджувати контакти і з дітьми, і з педагогами, і з батьками. Якщо він не є вчителем за фахом, йому буде нелегко відслідковувати навчальний процес, впливати на нього з урахуванням інтересів учнів і побажань їхніх батьків.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонуємо провести педагогічні ради з тематикою «Готовність школи до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої».

При складанні розкладу уроків має враховуватися оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Неприпустимим є організація навчання п’ятикласників у другу зміну.

Рекомендуємо хоча б у перші два місяці навчання давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення оцінок та мінімально скоротити домашні завдання. І надалі протягом навчання вчитель не має створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні роботи, за тему, за семестр і т. д. Оцінки виставляються не формально, а з урахуванням особистих якостей і досягнень кожного учня. Доцільно використовувати систему заохочень, а саме: фотографії кращих учнів, грамоти, подяки батькам (письмові, усні), позитивні записи в щоденнику.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у центрі уваги кожного вчителя. З цією метою важливоорганізувати активну співпрацю вчителя з:

батьками або особами, які їх замінюють,
медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу,
шкільним психологом,
вчителями-предметниками.

Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним. Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень будь-якого характеру. Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Пропонуємо, для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках хоча б у першому півріччі, проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Перед початком навчального року, в третій декаді серпня, доцільним вбачається проведення батьківських зборів разом із дітьми. Необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними «господарями» школи. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників та провести екскурсію по поверхах, кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету, розподілити обов’язки серед учнів. На цих же зборах обирається батьківський комітет.

Позитивні зміни Державного стандарту початкової освіти

• забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;
• особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
• формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
• розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
• використання здоров’язбережувальних технологій;
• екологічна спрямованість освіти;
• передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;
• посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь ''Природознавство'', та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;
• передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
в освітній галузі ''Технології'' виокремлено змістову лінію ''Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями'', тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь

Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти) у розділі "Каталог файлів"