Перехід з початкової школи
в середню пов’язаний із зростанням навантаження на психіку
учня. Психологічні й психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку
навчання у п’ятому класі школярі переживають період адаптації до нових умов
навчання, багато в чому подібний до того, що був характерний для початку
навчання в першому класі. Вплив цих змін особливо посилюються на випускників
шкіл І ступеня, які на навчання до 5-го класу переходять до іншої школи, іноді,
навіть, в іншому населеному пункті. Різка зміна умов навчання, розмаїтість й
якісне ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями, і навіть
зміна позиції «старшого» у початковій школі на «наймолодшого» у середній —
все це є досить серйозним випробуванням для психіки дитини.
Як показує практика, більшість дітей переживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті. Поява декількох учителів з різними вимогами, різними характерами, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослішання. Вони із задоволенням і з певною гордістю розповідають батькам, молодшим братам, друзям про свої успіхи. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище, як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки з педагогами.
Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до
інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей
певних знань, дій, навичок.
Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку. А саме:
• збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;
• збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
• на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;
• відбувається перехід до кабінетної системи навчання.
Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору
характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на
уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної –зниженням самооцінки, високим рівнем
ситуативної тривожності.
Протягом адаптаційного
періоду (І-е півріччя навчання) у п'ятикласників повинне сформуватися так зване
«почуття
дорослості», що проявляється в новій особистісній позиції:
1) стосовно навчальної діяльності;
2) стосовно школи й предметів;
3) стосовно однокласників;
4) у новому відношенні до внутрішнього світу.
Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому у період адаптації важливо забезпечити дитині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків. При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявності окремих функціональних відхилень необхідно звернутися до шкільного психолога.